ДПІ консультує та інформує
Мобілізований ФОП – платник єдиного податку другої або третьої групи, який продовжував здійснювати господарську діяльність і отримувати доходи, перевищив граничний обсягу доходу: які дії?
Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє.
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників єдиного податку встановлено, зокрема, граничні обсяги доходу для кожної групи платників єдиного податку:
друга група – 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік;
третя група – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік.
Згідно з підпунктами 1 і 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у таких випадках та в строки:
у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відс. (абзац другий п.п. 2 і абзац другий п.п. 3 п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (абзац третій п.п. 2 і абзац третій п.п. 3 п. 293.8 ст. 293 ПКУ). У податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) відповідно до абзацу другого п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ окремо відображається, зокрема, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків.
Питання звільнення від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з єдиного податку та військового збору платниками єдиного податку, призваними на військову службу під час мобілізації та тих, з якими укладено відповідний контракт, врегульоване п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. Так, абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначено, що самозайняті особи, зокрема, фізичні особи – підприємці, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Слід зазначити, що положеннями глави 1 розд. XIV та п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не встановлено заборони щодо подання Декларації у період проходження військової служби з метою відображення отриманого доходу та подання заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування або зміни ставки (групи) єдиного податку та сплати єдиного податку в розмірі 15 відс. від суми перевищеного доходу.
Тобто, ФОП – платник єдиного податку другої або третьої групи, яка призвана на військову службу під час мобілізації або залучена до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, яка в період військової служби продовжувала здійснення господарської діяльності та отримувала доходи, у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника єдиного податку відповідної групи, має на загальних умовах дотримуватися вимог підпунктів 1 і 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298, підпунктів 2 і 3 п. 293.8 ст. 293 ПКУ та подати:
заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування або зміни групи платника єдиного податку (з другої на третю) не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
Декларацію, в якій декларується загальна сума отриманого доходу від здійснення господарської діяльності та окремо сума перевищення доходу і сума єдиного податку, обчислена із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 15відсотків.
При цьому, враховуючи положення ст. 296 ПКУ, Декларація подається у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
З урахуванням абзацу першого п. 57.1 ст. 57, п. 295.3 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку сплачують єдиний податок (за ставкою 15 відс.) протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Декларації за податковий (звітний) квартал.
РРО: які документи необхідно формувати та зберігати
Суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій під час розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, повинні дотримуватися вимог щодо формування та зберігання документів.
Які документи потрібно формувати щодня
Кожного робочого дня або зміни, у випадку проведення розрахунків, суб’єкти господарювання зобов’язані:
- створювати фіскальні чеки – у паперовій та/або електронній формі;
- створювати контрольні стрічки у електронній формі;
- формувати Z-звіти за підсумками робочої зміни касира (продавця);
Скільки потрібно зберігати документи
Контрольні стрічки мають зберігатися у фіскальній пам’яті РРО протягом всього строку його експлуатації встановленої виробником, але не менше 7 років. Виняток передбачений лише для автоматів з продажу товарів або послуг.
Також законодавство вимагає зберігати безпосередньо на місці проведення розрахунків:
- реєстраційне посвідчення РРО або його копію;
- останню довідку про опломбування РРО;
Фактично підприємці повинні забезпечити у місці проведення розрахунків належне зберігання лише документів, що підтверджують облік товарних запасів (у передбачених законом випадках) та оригіналу довідки про опломбування РРО. Всі документи що стосуються реєстрації та обліку РРО наявні у контролюючого органу (тому достатньо їх копії), а сформовані ними фіскальні звітні документи зберігаються за замовчуванням в блоці фіскальної пам’яті та/або сервері контролюючого органу.
Довідково: Порядок проведення розрахунків встановлений Законом України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Чи переноситься термін подання звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день?
Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє. Відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» в редакції, визначеній розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» роботодавці/платники внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) складають звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску (далі – Звіт) за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до податкових органів та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту.
Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Оскільки подання Звіту регулюється ПКУ, то якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, – останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Несплата (несвоєчасна сплата) внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю та неподання (несвоєчасне подання) звітності про нарахування внеску: відповідальність
Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує. З 01 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 875).
При цьому, на період адміністрування податковими органами внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) (з дати початку і до дати припинення адміністрування з одночасною передачею цієї функції Пенсійному фонду України та його територіальним органам) окремі норми Закону № 875 діють у редакції, визначеній Законом № 4219.
Відповідно до п.п. 2 частини другої розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 ст. 20 прим. 1 Закону № 875 застосовується з урахуванням таких особливостей.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати внеску, передбаченого ст. 18 прим. 2 Закону № 875, до платника внеску застосовуються фінансові санкції.
Суми внеску, несвоєчасно нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 875 (далі – недоїмка), стягуються з нарахуванням пені та із застосуванням штрафів.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Податковий орган накладає на платника внеску штрафи у таких розмірах:
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) внеску – у розмірі 7 відс. своєчасно не сплачених сум;
за донарахування податковим органом або платником несвоєчасно нарахованого внеску – у розмірі 10 відс. зазначеної суми за кожний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відс. суми донарахованого внеску;
за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування внеску – у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пеня, передбачена цією статтею, нараховується з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Сплатили за ліцензію, обов’язково подайте заяву про внесення чергового платежу
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що після оплати чергового платежу за ліцензію потрібно обов’язково ще подати «Заяву про внесення чергового платежу». Без неї процес вважається незавершеним.
Форми заяви:
- паперова;
- електронна;
Що треба вказати в заяві:
- код класифікації доходів бюджету;
- суму внесеного платежу;
- номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення такої плати.
Після отримання заяви орган ліцензування автоматично формує витяг із реєстру ліцензіатів і надсилає його суб’єкту господарювання в електронній формі.
Це підтверджує, що платіж за ліцензію зараховано, а діяльність ведеться законно.
Нагадуємо: обов’язкова своєчасна сплата річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію передбачена Законом України № 3817 від 18 червня 2024 року.
Платіж слід здійснити до початку нового річного або квартального періоду, а після сплати обов’язково повідомити про це орган ліцензування у встановленому порядку.
Довідково:
Закон України від 18 червня 2024 року № 3817 ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями);
Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2025 № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовується в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального»
