ЧИГАРЄВ Іван Леонідович
ЧИГАРЄВ
Іван Леонідович
03.11.1979 – 20.08.2025
Є люди, які залишають по собі не просто пам'ять, а світло, що продовжує гріти навіть після їхньої земної смерті. Саме таким був Іван Леонідович Чигарєв — щирий односелець, вірний друг, люблячий батько та мужній воїн, який віддав життя за Україну.
Народився Іван Леонідович 3 листопада 1979 року в селі Таужна. Тут він ріс, навчався у школі, тут його пам’ятають енергійним хлопчиною, який завжди був готовий прийти на допомогу. Однокласники та сусіди згадують його як надзвичайно добру, чуйну та доброзичливу людину. Після навчання у Гайворонському професійно-технічному училищі Іван працював на рідній землі — з 1996 по 2006 рік він трудився у місцевому колгоспі.
Хоча батьків Івана вже давно немає серед живих, пам'ять про родину Чигарєвих продовжує жити в серцях земляків. У рідному краї залишилися його найближчі люди: сестра Тетяна, яка проживає у Благовіщенському, та брат Костянтин із села Мечиславка. Сьогодні Костянтин, як і його брат Іван, зі зброєю в руках захищає Україну, продовжуючи справу полеглого Героя.
З 2006 року життя Івана було пов’язане з Черніговом. Там він створив міцну сім'ю, виховував двох синів, був для дружини надійною опорою, а для дітей — найкращим татком у світі. Його працьовитість та оптимізм поважали в усіх колективах, де він працював: від супермаркетів до ТОВ «Автохіт». Він обожнював риболовлю і тихі родинні вечори, але коли країна опинилася у вогні, честь і обов’язок покликали його до лав ЗСУ.
У складі 103-ї бригади Іван боронив Сумщину. Довгі місяці невідомості після серпня 2025 року розривали серця рідних, але звістка, що прийшла, виявилася невблаганною: 20 серпня 2025 року біля села Павлівка Іван Чигарєв загинув під час мінометного обстрілу. Він стояв до останнього, захищаючи наш мир і незалежність.
Поховали воїна з усіма військовими почестями у Чернігові, місті, яке стало для нього домом і де сьогодні живуть його дружина та син.
Вдячні жителі Таужної, однокласники та всі, хто знав Івана, низько схиляють голови у скорботі. Він пішов у небесне військо, але залишився в пам'яті прикладом вірності та щирості.
Низький уклін рідним. Вічна слава та шана Герою!
Сьогодні ми молимося за двох братів: одного, що тримає небо, та іншого, що продовжує тримати оборону на землі
