Земля у власності не весь рік: як розрахувати мінімальне податкове зобов’язання
Земля у власності не весь рік: як розрахувати мінімальне податкове зобов’язання
При розрахунку мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) ключове значення має фактичний період володіння або користування землею.
Як роз’яснили у Міністерстві фінансів України на запит ДПС, якщо протягом календарного року ділянка переходить від одного власника чи користувача до іншого (зокрема, на умовах оренди, суборенди чи емфітевзису), МПЗ розподіляється між ними пропорційно часу користування.
Зокрема:
- попередній землекористувач сплачує МПЗ за період з 1 січня до місяця, коли право припинилося;
- новий – починаючи з місяця набуття права на ділянку.
При цьому сума МПЗ включається до загального податкового зобов’язання кожного з учасників окремо, пропорційно періоду фактичного володіння чи користування земельною ділянкою.
Отже, мінімальний річний розмір МПЗ, встановлений положення Податкового кодексу України, підлягає коригуванню залежно від кількості місяців фактичного використання землі. Це дозволяє більш точно розподілити податкове навантаження між платниками та уникнути нарахування зобов’язань за періоди, коли земельна ділянка фактично не перебувала у їх користуванні.
Нагадаємо, що згідно з положеннями Податкового кодексу України мінімальний річний розмір МПЗ становить:
- не менше 700 гривень за 1 гектар загалом;
- не менше 1400 гривень за 1 гектар для ділянок, де рілля становить понад 50%.
Не вистачає стажу для пенсії: як його докупити та що потрібно знати
Стаж можна докупити – і це простий спосіб вирішити проблему, якщо для пенсії не вистачає кількох років. Фактично ви самі сплачуєте єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за ті періоди, коли не працювали офіційно, і таким чином додаєте їх до свого страхового стажу.
Як це зробити? Є два варіанти:
Одноразова сплата за минулі періоди
Можна одразу оплатити стаж за місяці, коли ви не працювали. У 2026 році мінімальна сплата єдиного внеску становить 3804,68 грн за кожен місяць. Суму потрібно внести повністю – протягом 10 днів після укладення договору.
Добровільна участь (щомісячна сплата)
Можна укласти договір щонайменше на рік і сплачувати внески щомісяця. У 2026 році мінімальна сплата єдиного внеску становить 1902,34 грн на місяць.
Куди звертатися і які документи потрібні
Щоб заключити договір, потрібно звернутися до податкової служби за місцем проживання з відповідною заявою про заключення договору (в електронному або паперовому вигляді).
До заяви необхідно додати:
- копію документа що посвідчує особу;
- копія трудової книжки (за наявності);
- довідка про страховий стаж (форма ОК-5).
Додатково:
Якщо ви є членом особистого селянського господарства і не належите до осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, – додатково потрібен документ, що підтверджує членство в особистому селянському господарстві.
Домашньому працівнику – копію трудового договору
Важливо знати
- На момент заключення договору ви не повинні підлягати загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
- Докупити стаж можна лише за періоди, коли ви не працювали офіційно і не провадили підприємницьку діяльність.
- Якщо ви були застраховані, але внески не сплачували (наприклад, через пільги), такий стаж докупити не можна.
- Заключити договір можуть громадяни від 16 років.
Не виконання умов договору може призвести до його розірвання в односторонньому порядку, що, в свою чергу, позбавляє права заключення такого договору в майбутньому
Що таке страховий стаж і чому він важливий
Страховий стаж – це основа соціального захисту. Від нього залежить право на пенсію, лікарняні, допомогу по безробіттю та інші соціальні виплати.
Де перевірити свій стаж
Перевірити страховий стаж можна онлайн через портал Пенсійного фонду України в особистому кабінеті (за допомогою електронного підпису). Там доступна інформація про:
- страховий стаж;
- зарплату, з якої сплачено внески;
- дані з електронної трудової книжки;
- чи сплачує роботодавець внески вчасно.
ФОП при заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи зазначає інші доходи, отримані як фізичною особою – громадянином
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
ФОПи, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для самозайнятих осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ ФОПи у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами).
Відповідно до п. 8 розд. IІІ Інструкції у розд. VIII «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» податкової декларації:
1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.
Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки (крім ділянок сільськогосподарських угідь); 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь; 13 – інше нерухоме (рухоме) майно;
2) кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:
1 – коду рядка;
2 – номера категорії об’єктів;
3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;
4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);
5 – загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);
6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;
7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування повинна подавати за результатами календарного року податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.
Умови, за яких ФОП може бути платником орендної плати за землю
Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє.
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями), іншими законами та нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.
Порядок передачі земельних ділянок в оренду регламентовано ст. 124 ЗКУ, якою передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 ЗКУ. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
Справляння плати за землю регламентується Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Орендна плата для цілей розд. XII «Податок на майно» ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Отже, якщо договір оренди за землю державної або комунальної власності укладено на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з фізичної особою – підприємцем, то ФОП є платником орендної плати за землю з моменту державної реєстрації договору оренди.
