Документальна перевірка ФОПа не проводилась (у т. ч. більше 5 років): чи необхідно зберігати первинні документи понад 1095 чи 1825 днів?
Документальна перевірка ФОПа не проводилась (у т. ч. більше 5 років): чи необхідно зберігати первинні документи понад 1095 чи 1825 днів?
Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє.
Відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Абзацом першим п. 85.2 ст. 85 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Платник податків зобов’язаний забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням податкового обов’язку, протягом строків, установлених ПКУ (п.п. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 ПКУ).
Згідно з п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст.ст. 39 «Трансфертне ціноутворення» і 39 прим. 2 «Контрольовані іноземні компанії», п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1 ст. 133, п.п. 133.2.2 п. 133.2 та п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (абзац перший п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії) (абзац другий п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст.ст. 39 «Трансфертне ціноутворення» і 39 прим. 2 «Контрольовані іноземні компанії», п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву (абзац третій п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Пунктом 141.4 ст. 141 ПКУ визначено особливості оподаткування нерезидентів податком на прибуток підприємств.
Платниками податку на прибуток підприємств – резидентами є, зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ).
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ (абзац четвертий п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Слід зазначити, що п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Для контролюючого органу та платників податків зупиняється відлік строку давності щодо документальних планових та позапланових перевірок, які не проводяться згідно з підпунктами 69.2 прим. 2, 69.35 прим. 1 та 69.35 прим. 2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 69.36 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи те, що платникам податків після початку перевірки необхідно надати у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки, то фізична особа – підприємець або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, повинна зберігати первинні документи понад визначений п. 44.3 ст. 44 ПКУ строк (1825 днів – для первинних документів у разі виплати нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ, 1095 днів – для інших первинних документів), якщо органом ДПС документальна перевірка не проводилась (у т. ч. більше 5 років).
Сплачуйте податки правильно: пам’ятка для громадян
Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує детальний розбір сплати податків на прикладі майнових податків.
Приклад 1. Сплата через мобільний застосунок банку
Щоб сплатити податкове зобов’язання через мобільний додаток банку:
- відкрийте застосунок у мобільному телефоні та оберіть розділ для сплати податків;
- заповніть платіжну інструкцію, вказавши:
власний податковий номер та ПІБ (автоматично заповнюється банком);
найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку (використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
суму земельного податку (використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
призначення платежу:
код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);
додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2025 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).
Наступний крок:
- перевірте, що всі дані, заповнені у платіжній інструкції є вірними (у т. ч. власний податковий номер громадянина),
- підтвердить платіж.
ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник заповнює податковий номер та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються, у реквізитах «Найменування фактичного платника» та «Код фактичного платника» платіжної інструкції.
Приклад 2. Сплата через касу банку
Для сплати у касі банку надайте касиру таку інформацію:
- власний податковий номер (РНОКПП) та ПІБ;
- найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
- сума земельного податку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
- призначення платежу:
код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);
додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2025 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).
Наступний крок:
- перевірте правильність даних, заповнених касиром банку у платіжній інструкції (у т. ч. власний податковий номер громадянина),
- власноруч підпишіть правильність реквізитів платіжної інструкції для подальшого виконання її банком.
Важливо: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник надає касиру банку інформацію щодо податкового номеру та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються.
Якщо реквізити платіжної інструкції заповнено без помилок, то сплачені кошти будуть зараховані до бюджету як надходження земельного податку від платника, який має податкові зобов’язання з цього податку, та зараховані в його інтегровану картку.
Результат: на наступний день після здійснення платежу платник зможе перевірити таке зарахування у приватній частині Електронного кабінету.
Електронний кабінет – доступний сучасний сервіс комфортної комунікації з податковою службою
Електронний кабінет (Е-кабінет) – один із ключових інструментів електронної взаємодії з податковою службою.
Е-кабінет – це сучасний електронний сервіс ДПС, спрямований на підвищення рівня зручності та ефективності комунікації з платниками податків.
Сервіс забезпечує цілодобовий доступ до податкової інформації та адміністративних послуг 24/7/365 у режимі онлайн, без необхідності особистого відвідування контролюючих органів.
Е-кабінет надає платникам широкий спектр послуг, таких як: подання звітності, реєстрація податкових та акцизних накладних, листування з податковою службою, перегляд стану розрахунків з бюджетом, отримання відомостей з реєстрів тощо.
За допомогою Е-кабінету громадяни можуть дистанційно подати заяву для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків або внесення змін до нього, отримати відомості про доходи, перевірити стан розрахунків з бюджетом, сплатити податки, подати Заяву про включення/виключення з Реєстру волонтерів та інше.
Важливою перевагою сервісу є можливість офіційного електронного листування з податковою службою. Це сприяє оперативному обміну інформацією та підвищенню якості обслуговування платників.
Використання Е-кабінету дозволяє оптимізувати податкові процедури та раціонально використовувати робочий час.
Е-кабінет – максимально зручний, простий і ефективний спосіб комунікації з податковою службою.
Оподаткування спадщини (подарунку), отриманих фізичною особою – резидентом від фізичної особи – нерезидента
Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія – 2026.
Вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковуються, зокрема спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента оподатковується за ставкою податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п. п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Пунктом 174.3 ст. 173 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, спадкоємцем зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім, зокрема спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також інших спадкоємців – резидентів, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.
Нагадуємо, що ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених пунктами 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України.
Спрощено процес переходу обов’язку сплати плати за землю при зміні власника нерухомості
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що з 01 жовтня 2025 року спрощено порядок справляння плати за землю у разі зміни власника нерухомості.
Так, якщо обов’язок сплати плати за землю переходить до іншої особи у зв’язку зі зміною власника нерухомого майна, то сума плати, внесена попереднім користувачем, може бути зарахована в рахунок майбутніх платежів нового користувача земельної ділянки.
Це можливо за умови відшкодування новим власником (користувачем) сплаченої суми попередньому платнику на підставі висновку контролюючого органу.
Такі нововведення внесені Законом України № 4536, який набрав чинності з 01.10.2025.
Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України:
- у разі набуття права власності на будинок, будівлю чи споруду, право власності на земельну ділянку, на якій розміщено об’єкт, переходить до нового власника автоматично;
- якщо земельна ділянка перебуває у користуванні (зокрема в оренді), то до набувача нерухомості переходить і право користування нею.
Право власності або користування земельною ділянкою виникає з моменту його державної реєстрації. Власники землі та землекористувачі починають сплачувати плату за землю з дня виникнення відповідного права.
Нові правила спрямовані на спрощення процесу переходу обов’язку сплати плати за землю при зміні власника нерухомості, уникнення подвійної сплати та підвищення прозорості розрахунків із бюджетом.
Довідково: Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».
Якою податковою соціальною пільгою має право скористатися самотня мати?
Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (у 2026 році – 2496,00 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги, визначається як добуток суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2026 році – 4660,00 грн.), та відповідної кількості дітей.
