Декларування – 2026: кому можна не подавати річну декларацію
Декларування – 2026: кому можна не подавати річну декларацію
Частині українців не потрібно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Таку можливість передбачено Податковим кодексом України – якщо протягом звітного року особа отримувала лише ті доходи, які не підлягають оподаткуванню або з яких податок уже був сплачений під час нарахування.
У яких випадках декларація не подається?
Громадяни звільняються від обов’язку декларування, якщо отримували:
- доходи (у тому числі іноземні), що не включаються до загального оподатковуваного доходу згідно із законодавством;
- доходи виключно від податкових агентів (наприклад, роботодавця), незалежно від їх виду та розміру. У такому разі податок автоматично утримується під час виплати;
- доходи від продажу, обміну або дарування майна, якщо вони не оподатковуються, оподатковуються за нульовою ставкою або податок уже був сплачений під час нотаріального посвідчення договору;
- спадщину, яка оподатковується за нульовою ставкою або з якої податок було сплачено раніше.
Що це означає для платників?
Якщо протягом року громадянин отримував лише зазначені доходи, подавати декларацію за підсумками року не потрібно.
Фактично це стосується більшості найманих працівників, які отримують заробітну плату від роботодавця та не мають додаткових оподатковуваних доходів.
Якщо ж упродовж року були інші доходи, що підлягають декларуванню (наприклад, іноземні прибутки чи незалежна професійна діяльність), обов’язок подати декларацію зберігається.
Тож радимо уважно проаналізувати власні доходи, аби впевнитися, чи виникає обов’язок звітування перед державою.
Нагадуємо: деклараційна кампанія триває до 1 травня. Саме до цього часу необхідно задекларувати минулорічні доходи, з яких не були сплачені податки.
Для отримання податкової знижки термін подання – до 31 грудня 2026 року включно.
Детальніше про строки подання декларації – за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/979652.html
Про несплату військового збору ФОП – платником єдиного податку, яка здійснила перехід з першої на другу або з другої на першу групу за певних умов
Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є, зокрема, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої групи.
Згідно з абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ починаючи з 01.01.2025 платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Відповідно до абзацу першого п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
Для таких платників збору, які скористалися правом не сплачувати військовий збір, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з військового збору, визначене абзацом першим п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац третій п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (абзац шостий п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Норми п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, територію України (абзац восьмий п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Однією з умов, яка надає платникам єдиного податку першої та другої групи право не сплачувати військовий збір згідно з положеннями п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є знаходження податкової адреси таких платників єдиного податку на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації.
При цьому зміна групи платника єдиного податку в межах першої та другої груп (перехід з першої на другу або з другої на першу групу) не обмежує право такого платника єдиного податку не сплачувати військовий збір згідно з п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п. 299.7 ст. 299 ПКУ відомості щодо податкової адреси суб’єкта господарювання та дати реєстрації вносяться до реєстру платників єдиного податку.
Отже, починаючи з 01.01.2025 ФОП – платник єдиного податку, яка здійснила перехід з першої на другу або з другої на першу групу платника єдиного податку, податкова адреса якої вже була визнана до зміни такої групи (з якої здійснюється перехід) територією бойових дій або тимчасово окупованою російською федерацією територією України, згідно з Переліком територій, має право не сплачувати військовий збір до останнього числа місяця, в якому було (буде) завершено на такій території активні бойові дії або завершено тимчасову окупацію.
Яким чином платник податків отримує повідомлення про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки?
Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.
Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).
Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.
У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).
При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.
Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.
До уваги платників податку на нерухоме майно!
Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 Податкового кодексу України (ПКУ) застосовуються з урахуванням таких особливостей – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
1) за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
- за 2021 та 2022 роки – за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
- за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об’єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Починаючи з 01 січня 2023 року, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
При обчисленні бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючий орган не враховує об’єкти нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, які перебувають у власності фізичних осіб та за якими відповідно до цього підпункту податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується і не сплачується. Положення цього абзацу застосовуються до зазначених об’єктів нерухомості за період з 1 січня 2025 року до останнього числа місяця, у якому завершено активні бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Довідково: п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Деклараційна кампанія – 2026: іноземні доходи необхідно задекларувати
Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія – 2026.
Якщо фізична особа – резидент отримує доходи за межами митної території України (наприклад, заробітну плату), такі доходи необхідно задекларувати. Фізичні особи, які отримали іноземні доходи, зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 01 травня року, наступного за звітним. Це стосується й самозайнятих осіб.
Такі доходи оподатковуються:
► податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %,
► військовим збором:
- за ставкою 1,5 % – при отриманні до 31.12.2024 включно,
- за ставкою 5 % – нараховані (виплачені) з 01.01.2025.
При отриманні іноземного доходу у валюті сума такого доходу підлягає перерахунку у гривні за курсом Національного банку України на дату його нарахування (отримання).
Водночас, не потрібно декларувати кошти та сплачувати податки в Україні, якщо фізична особа – резидент України отримала:
► матеріальну допомогу від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій у зв’язку з війною;
► допомогу від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій членам сім’ї першого ступеня споріднення, постраждалим від російської агресії.
Про ключові ознаки «дроблення бізнесу»
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що маніпуляція законодавчими нормами – це значні втрати надходжень до бюджетів, які так потрібні для підтримки обороноздатності країни.
«Дроблення бізнесу» – один з механізмів мінімізації податкових та інших обов’язкових платежів.
Використання таких механізмів свідчить про штучний розподіл і ведення бізнесу через інших суб’єктів господарювання, зокрема через залучення фізичних осіб – підприємців (ФОП), які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування.
Такий підхід дозволяє формально залишатися в межах установлених лімітів доходів та уникати сплати податків у повному обсязі.
На практиці після досягнення одним ФОПом граничного обсягу доходу відповідної групи платника єдиного податку до схеми вводиться інший підприємець. При цьому бізнес продовжує працювати як єдина мережа – з тими самими торговими приміщеннями, персоналом, товарами та брендом.
Ключовими ознаками «дроблення бізнесу» є:
- робота кількох ФОПів в одному торговельному приміщенні;
- використання однієї торговельної марки або бренду;
- використання ФОПами однакових IP-адрес для доступу до клієнт-банку та програмних РРО;
- масова реєстрація ФОПів за однією адресою;
- робота спільних працівників тощо.
Наголошуємо, що суб’єкти господарювання мають здійснювати діяльність в сфері торгівлі, громадського харчування та наданні послуг, дотримуючись вимог чинного законодавства України.
