Який розмір нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не включається до оподатковуваного доходу платника податку?
Який розмір нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не включається до оподатковуваного доходу платника податку?
Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 01 січня такого року (у 2023 році – 3760,00 грн., у 2024 році – 4240,00 грн., у 2025 році – 4240,00 грн., у 2026 році – 4660,00 гривень).
Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Платники податку на прибуток підприємств подають податкову декларацію за 2025 рік за оновленою формою
Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що 16 вересня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.08.2025 за № 1205/44611 (далі – Наказ № 371).
Наказом № 371 внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація), пов’язані з реалізацією положень Закону України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (далі – Закон № 4254).
Законом № 4254 Податковий кодекс України (далі – Кодекс) доповнено положеннями, зокрема, щодо непроведення за звітні (податкові) періоди з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, платниками податку на прибуток коригування фінансового результату до оподаткування на суму коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, у розмірі, що не перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови, що з цієї суми (вартості) більше 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям.
У зв’язку із зазначеними змінами форма Декларації доповнена додатком БД до Декларації (рядки 3.1.9 БД, 3.1.13 БД, 4.1.25 БД додатка РІ до рядка 03 РІ, рядки 20 БД, 21 БД додатка ДІЯ (рядок 06.3 ДІЯ)) (далі – додаток БД).
З огляду на те, що в Кодексі наведено кілька положень щодо безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, які встановлюють різні умови впливу таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, додаток БД передбачає уніфіковане відображення операцій з одночасною їх систематизацією, що дозволить платникам податку коректно відобразити ці операції в Декларації й правильно визначити об’єкт оподаткування та суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.
Відповідно до положень п. 46.6 ст. 46 Кодексу якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням викладеного платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) 2025 рік.
ЄСВ у 2026 році: нові правила, зміни для платників та винятки
Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що Законом України від 03 грудня 2025 року № 4695-ІX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, який з 01 січня 2026 року становить:
- для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу), – двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом;
- для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу, – п’ятнадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Також інформуємо, що відповідно до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами, далі № 2464-VI) визначено Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) платником єдиного внеску за громадян, які перебували в полоні внаслідок збройної агресії проти України (крім окремих категорій військовослужбовців). Єдиний внесок нараховується виходячи з мінімальної заробітної плати за період полону та протягом 6 місяців після звільнення. ПФУ подає персоніфіковані відомості до реєстру застрахованих осіб.
Визначено платників єдиного внеску за осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та за осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Єдиний внесок нараховується з мінімальної заробітної плати за рахунок коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Крім того, відповідно до п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464-VI на 2026 рік зупинено дію пункту в частині розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Разом з тим, на 2026 рік зупинено дію пункту в частині несплати за себе єдиного внеску самозайнятими особами (п. 919 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI).
Строки подання податкового розрахунку сум доходу, ПДФО, військового збору та єдиного внеску з 2026 року
Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що з 1 січня 2026 року набирають чинності зміни до пункту 51.1 статті 51 Податкового кодексу України, якими розмежовано строки подання податкового розрахунку сум доходу, ПДФО, військового збору та єдиного внеску залежно від категорії платника.
У оновленій редакції пункту 51.1 статті 51 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків, зокрема податкові агенти та платники єдиного внеску, подають податковий розрахунок у строки, встановлені для податкового місяця, за винятком фізичних осіб – підприємців та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Водночас для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів і платників єдиного внеску, законодавець закріпив інший підхід. Відповідно до оновленої норми, вони зобов’язані подавати податковий розрахунок у строки, встановлені для податкового кварталу, але з обов’язковою розбивкою показників по місяцях звітного кварталу. Такий механізм дозволяє зберегти деталізацію інформації для контролюючих органів і водночас зменшити частоту звітування для цієї категорії платників.
Практично це означає, що з 2026 року діятиме два терміна подання податкового розрахунку сум доходу, ПДФО, військового збору та єдиного внеску:
- місячний — для юридичних осіб та інших платників податків і податкових агентів;
- квартальний — для ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, із помісячною деталізацією в межах кварталу.
Ознайомитися з повним текстом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» від 16 липня 2025 року № 4536-IX можна за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/4536-20?utm_source=chatgpt.com#Text
Охоронна діяльність і єдиний податок: що змінюється з 1 січня 2026 року
З 1 січня 2026 року суб’єкти господарювання, які здійснюють охоронну діяльність, не можуть бути платниками єдиного податку. Відповідні зміни передбачені Законом України від 3 грудня 2025 року № 4698-ІХ, який набрав чинності 26 грудня 2025 року.
У зв’язку з цим Державна податкова служба України інформує платників єдиного податку, які здійснюють охоронну діяльність, про порядок переходу на загальну систему оподаткування.
Для реалізації права на здійснення підприємницької діяльності такі суб’єкти господарювання можуть добровільно відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2026 року.
Яка процедура переходу на загальну систему
Для цього необхідно подати заяву до контролюючого органу за своєю податковою адресою. Вона подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308, одним із способів:
- особисто платником податків або його уповноваженим представником;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
- в електронній формі з використанням
- засобів електронного зв’язку з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
З метою дотримання вимог Закону № 4698 рекомендований граничний строк подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування – до 20 січня 2026 року включно.
Усі подані заяви підлягають опрацюванню контролюючим органом у встановленому порядку.
Зазначена позиція ДПС погоджена із Міністерством фінансів України.
Порядок повторного переходу ФОП на спрощену систему оподаткування (третя група)
Фахівці ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомляють, чи має право ФОП третьої групи, яка з 01 січня податкового (звітного) року перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування у зв’язку з перевищенням у ІV кварталі попереднього податкового (звітного) року граничного обсягу доходу, встановленого для платників ЄП третьої групи, перейти у поточному році на третю групу платника ЄП (у т. ч. у зв’язку зі збільшенням граничного обсягу доходу, що пов’язано з розміром мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня такого податкового (звітного) року).
Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками єдиного податку третьої групи є, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п.п. 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Пунктом 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява).
Згідно з абзацом першим п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
Таким чином, фізична особа – підприємець, яка з 01 січня самостійно відмовилася від спрощеної системи оподаткування та перейшла на загальну систему оподаткування у зв’язку з перевищенням у ІV кварталі попереднього податкового (звітного) року граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку третьої групи, має право перейти з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня) поточного року на третю групу платника єдиного податку за умови дотримання вимог, визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ, у тому числі щодо обсягу доходу, який залежить від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня такого податкового (звітного) року.
Водночас, відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі анулювання реєстрації платника єдиного податку, зокрема, третьої групи за рішенням контролюючого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, під час проведення якої виявлено порушення платником вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Охоронна діяльність: що робити платникам єдиного податку другої та третьої групи?
Податківці інформують, які дії платника ЄП другої або третьої групи, який здійснював охоронну діяльність, у зв’язку з внесенням змін до ПКУ ЗУ від 03.12.2025 № 4698-IX.
Статтями 6 та 19 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (далі – Конституція) передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 42 Конституції кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Закон України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698) набрав чинності 26.12.2025.
Згідно зі змінами, внесеними Законом № 4698 до п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), з 01.01.2026 перелік видів діяльності, заборонених для здійснення платниками єдиного податку доповнено охоронною діяльністю.
Отже, з 01.01.2026 не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють охоронну діяльність.
Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку другої та третьої груп здійснюється в порядку, визначеному в підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єктом господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подається до контролюючого органу відповідна заява.
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
Останнім днем для подання суб’єктами господарювання, які здійснювали охоронну діяльність та застосовували спрощену систему оподаткування, заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у 2025 році було 22 грудня.
На дату набрання чинності Законом № 4698 (26.12.2025) термін, встановлений ПКУ для самостійного переходу суб’єктами господарювання – платниками єдиного податку на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, минув.
Листом Міністерства фінансів України від 30.12.2025 № 11210-09-62/39076 (вх. ДПС № 1738/4 від 31.12.2025) зазначено, що заяви, подані платниками єдиного податку, які здійснюють охоронну діяльність та які виявили бажання щодо відмови з 01.01.2026 від застосування спрощеної системи оподаткування, повинні бути розглянуті контролюючим органом.
Враховуючи вищевикладене з метою дотримання вимог Закону № 4698 для суб’єктів господарювання, які здійснюють охоронну діяльність та які виявили бажання щодо відмови з 01.01.2026 від застосування спрощеної системи оподаткування, рекомендований термін для подання заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування – до 20.01.2026 (включно).
Всі подані суб’єктами господарювання заяви мають бути опрацьовані контролюючим органом.
Одночасно, платник єдиного податку, який здійснював охоронну діяльність, може здійснювати з 01.01.2026 іншу не заборонену ПКУ діяльність на спрощеній системі оподаткування у разі внесення ним відповідних змін до реєстраційних даних шляхом відмови від здійснення охоронної діяльності.
При цьому згідно з п. 298.5 ст. 298 ПКУ у разі зміни видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Автоматичне стягнення податкового боргу: електронні платіжні інструкції
Податківці інформують, яким чином здійснюється автоматичне стягнення податкового боргу з використанням електронних платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі.
Відповідно до підпунктів 19 прим. 1.1.22 і 19 прим. 1.1.38 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ, зокрема:
– здійснюють погашення податкового боргу, стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
– забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) в порядку, визначеному ПКУ або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання.
Контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ уразі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Абзацом другим п. 95.5 ст. 95 ПКУ встановлено, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків / електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.
Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 (далі – Порядок № 669).
Порядок № 669 регламентує інформаційну взаємодію ДПС, Казначейства та банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей (далі – надавачі платіжних послуг) під час формування, передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі (далі – платіжні інструкції) та їх виконання у процесі здійснення контролюючими органами функцій з погашення податкового боргу, іншої заборгованості відповідно до підпунктів 19 прим. 1.1.22, 19 прим. 1.1.38 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1, пп. 95.3, 95.5 ст. 95, п. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Обмін електронними документами між Казначейством та надавачами платіжних послуг платника під час передавання платіжних інструкцій здійснюється з використанням системи електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП НБУ).
ДПС щодня не пізніше 09 год 00 хв на підставі наявних в інформаційно-комунікаційній системі (далі – ІКС) ДПС даних станом на початок поточного дня генерує інформацію про належні до стягнення суми, що обліковуються в ІКС ДПС, за платниками податків, щодо яких є підстави для формування платіжних інструкцій.
Територіальний орган ДПС опрацьовує та підтверджує інформацію про належні до стягнення суми не пізніше 10 год.
На підставі підтвердженої інформації про належні до стягнення суми в ІКС ДПС формуються платіжні інструкції.
Територіальний орган ДПС опрацьовує сформовані платіжні інструкції шляхом накладення на них кваліфікованих електронних підписів уповноважених осіб та печатки територіального органу ДПС.
ДПС невідкладно забезпечує передачу до Казначейства підписаних територіальними органами ДПС платіжних інструкцій відповідно до процедури взаємодії ІКС ДПС та Казначейства.
Казначейство після успішної автоматичної перевірки реквізитів платіжних інструкцій невідкладно направляє засобами СЕП НБУ зазначеним у них надавачам платіжних послуг платника повідомлення, які містять в собі платіжні інструкції, про що невідкладно інформує ДПС шляхом направлення відповідного повідомлення щодо кожної платіжної інструкції.
Надавач платіжних послуг платника забезпечує перевірку реквізитів платіжних інструкцій, за результатами якої у разі заповнення реквізитів із порушенням вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163) формує та невідкладно передає Казначейству повідомлення про відмову у її виконанні, про що Казначейство невідкладно інформує ДПС відповідно до процедури взаємодії ІКС ДПС та Казначейства.
Платіжні інструкції, які пройшли перевірку, надавач платіжних послуг платника відповідно до Інструкції № 163 бере до виконання.
Слід зазначити, що система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в ІКС ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу, стосується лише юридичних осіб.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до вимог Порядку № 669 процес формування платіжних інструкцій для списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється територіальними органами ДПС (головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним)) на щоденній основі по кожному платнику (юридичній особі), який має податковий борг і по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 ПКУ.
