ДПС вперше надіслала суб’єктам господарювання повідомлення для профілактики порушень
Руслан Кравченко: ДПС вперше надіслала суб’єктам господарювання повідомлення для профілактики порушень
Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 02 травня 2025 о 12:14
Понад 1000 суб’єктів господарювання у сфері роздрібної торгівлі отримали інформаційні повідомлення через Електронний кабінет для упередження можливих порушень порядку проведення розрахунків. Уперше в історії Державна податкова служба обрала профілактику порушень, а не покарання. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко у Telegram. Він зазначив, що фахівці податкової проаналізували їхні фіскальні чеки за березень 2025 року. Звернули увагу, що у розрахунках цих суб’єктів господарювання не відображено жодної операції з готівкою. Це може свідчити про ймовірне непроведення готівкових розрахунків через РРО. «Тому у листах пропонуємо бізнесу самостійно переглянути попередні господарські операції та надалі не допускати під час продажу товарів розрахунків без використання реєстраторів. Наголошуємо на превентивній меті цих повідомлень. Виправлення дозволить уникнути підстав для проведення фактичних перевірок, які відповідно до Податкового кодексу ДПС має право ініціювати за наявності ознак порушень», – додав Голова ДПС. Руслан Кравченко підкреслив, що такі додаткові заходи комунікації з платниками податків ДПС запроваджує для стимулювання добровільної сплати податків та дотримання податкової дисципліни. Це передбачено Національною стратегією доходів для підвищення рівня довіри до податкової служби та добровільного комплаєнсу.
Руслан Кравченко: Громадяни задекларували 326 млрд грн доходів, отриманих за 2024 рік
326 мільярдів гривень – саме таку суму доходів задекларували громадяни за результатами Деклараційної кампанії – 2025. Порівняно з попереднім роком це більше на 107 млрд. гривень. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко у Telegram-каналі. За його словами, загалом подано понад 170 тисяч декларацій. «За результатами декларування громадяни самостійно визначили до сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 8,1 млрд. грн. та військового збору – понад 1,5 млрд гривень», – зазначив Руслан Кравченко.
Найбільші суми задекларували мешканці: − Києва – 156 млрд. грн., − Дніпропетровщини – майже 30 млрд. грн.,, − Львівщини – 18,2 млрд. грн., − Київської області – 17,5 млрд. грн. Найбільші суми доходів, які декларували громадяни: − іноземні доходи – 34,2 млрд. грн., − спадщину та дарування – 13,6 млрд. грн., − доходи від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна – 6,8 млрд. грн., − інвестиційні доходи – 4,9 млрд. грн.., − інші оподатковувані доходи – 4 млрд. грн., − доходи від здавання майна в оренду – 3,4 млрд. гривень.
Руслан Кравченко також розповів, що цього року кількість мільйонерів збільшилася на 6,6 тис. порівняно з попереднім періодом. Усього більше 17 тис. осіб задекларували доходи понад мільйон гривень. Загалом мільйонерами задекларовано дохід у сумі 253,6 млрд. грн., до сплати визначено 8,7 млрд. грн.. податкових зобов’язань. А один з мешканців Києва визначив рекордну суму своїх податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору до сплати в бюджет – понад 4,6 млрд. гривень. Також понад 53 тисячі громадян скористалися правом на податкову знижку – і отримають 330 млн. грн. з бюджету. Порівняно з відповідним періодом минулого року це більше на 36 млн. гривень. «Цьогорічна деклараційна кампанія засвідчила зростання рівня податкової свідомості громадян та їх розуміння сплати податків як соціальної необхідності. Дякую кожному, хто чесно задекларував свої доходи. Ви — партнери держави у зміцненні економіки!» – наголосив Руслан Кравченко.
До уваги фізичних осіб – власників декількох об’єктів нерухомості (квартир)!
Гайворонський сектор обслуговування платників Голованівської ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Підпунктом «а» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується, зокрема: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Водночас, згідно з абзацом першим п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ (для квартир 60*5=300 кв. метрів). Чи застосовується пільга у вигляді зменшення бази оподаткування при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичній особі – власнику декількох квартир, якщо загальна площа кожної з них не перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (300 кв. метрів), а сумарна загальна площа всіх об’єктів вказаний розмір перевищує? Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку встановленому п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ. Згідно з п.п. «б» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку. Враховуючи зазначене, якщо сумарна загальна площа всіх квартир, що перебувають у власності, перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (300 кв. метрів), пільга у вигляді зменшення бази оподаткування не застосовується.
Порядок отримання малолітньою дитиною (до 14 років) документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО – платників податків
Гайворонський сектор обслуговування платників Голованівської ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР малолітньої особи (до 14 років) подається одним із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна), який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство). Якщо в документі, що посвідчує особу одного із батьків відсутня інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) необхідно пред’явити витяг з реєстру територіальної громади. Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) малолітньої особи, видається одному з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителю, опікуну) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна). Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення одного із батьків до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.
Про штрафні санкції під час дії воєнного стану
Гайворонський сектор обслуговування платників Голованівської ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що відповідно до норм абз. 18 пп. 69.2 п. 69 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ (вчинення діяння (дії або бездіяльність) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)), що звільняють від фінансової відповідальності. Вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Тобто, починаючи з 27.05.2022 року і на період дії воєнного стану «карантинний» мораторій щодо не застосовування штрафних санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податків, зборів, платежів, не застосовуються. Відповідно, платники податків не звільняються від застосування до них штрафних санкцій за: неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності (ст. 120 ПКУ); за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання (ст. 124 ПКУ); за зниження податкового зобов’язання (ст. 123 ПКУ), у тому числі, за звітні (податкові) періоди, які припадають до 24 лютого 2022 року, з урахуванням умов, за яких платники у період до припинення або скасування воєнного стану на території України звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання своїх податкових обов’язків, визначених пп. 69.2 п. 69 підр. 10 розділу XX ПКУ. При цьому, у разі дотримання платниками податків термінів подання податкової звітності, але недотримання термінів сплати податкових (грошових) зобов’язань на підставі такої звітності, до платників податків застосовуються штрафні санкції відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ та не застосовуються – відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ, та навпаки. Відповідно до вимог пп. 11 п. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 п. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
