СВЄТЛОВ Олександр Васильович
СВЄТЛОВ Олександр Васильович
(26.10.1978 - 09.03.2025)
СВЄТЛОВ
Олександр Васильович
(26.10.1978-09.03.2025)
Олександр Васильович Свєтлов народився 26 жовтня 1978 року в мальовничому Немирові, що на Вінниччині. Саме тут минули його дитячі роки та шкільні навчання. Його прагнення до знань привело його до Немирівського технікуму будівництва та архітектури, де він здобув фахову освіту.
З 2000 року Олександр Васильович присвятив себе благородній справі – будівництву, ремонту та реставрації духовних святинь, монастирів і храмів. Його відданість вірі знайшла відображення у зарахуванні до братії Свято-Успенського Одеського чоловічого монастиря. У 2001 році він продовжив свій духовний шлях у Київському патріархаті Української православної церкви, несучи служіння іподиякона.
Його жага до професійного зростання привела його за кордон, де з 2008 по 2012 роки він навчався у визнаних майстрів-реставраторів у Франції та Італії, збагачуючи свої знання та вдосконалюючи вміння. Повернувшись на Батьківщину у 2012 році, Олександр Васильович знову занурився у улюблену справу – відновлення та збереження архітектурної спадщини України.
2014 рік став особливим у його житті – він зустрів свою кохану, Галину. Затишне Завалля стало для нього не просто місцем проживання, а справжнім домом, де вони плекали спільні мрії про міцну та щасливу родину.
Проте мирні плани були порушені війною. З 2019 року Олександр Васильович став на захист рідної землі в зоні АТО, демонструючи свою мужність та патріотизм.
У липні 2022 року він знову став до лав захисників України, цього разу у складі Національної гвардії, мужньо борючись на відповідальних Донецькому та Миколаївському напрямках. Ці важкі воєнні випробування, на жаль, позначилися на його здоров'ї.
9 березня 2025 року серце старшого солдата Національної гвардії України Олександра Васильовича Свєтлова перестало битися. Його поховали у Заваллі, у землі, яка стала для нього рідною. Його життєвий шлях, сповнений праці, віри, любові та героїзму, назавжди залишиться в пам'яті тих, хто його знав і шанував. Він – Герой, який поєднав у собі майстра-реставратора, вірного сина України та люблячого чоловіка. Вічна йому пам'ять.
