Хитрук Олег Сергійович
ХИТРУК
Олег Сергійович
(25.05.1995 – 02.08.2024)
Олег Сергійович Хитрук народився 25 травня 1995 року в мальовничому селі Таужне, що входить до Заваллівської об'єднаної територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області. Тут минули його дитячі та юнацькі роки, сповнені світлих мрій та перших кроків у доросле життя.
Після закінчення 9 класів місцевої школи, Олег продовжив навчання у Гайворонському професійному аграрному ліцеї. Його наполегливість та старанність дозволили йому з відзнакою опанувати спеціальності шофера та тракториста. Вже тоді проявилися його лідерські якості – він був старостою групи, користувався повагою серед однокурсників та викладачів.
Під час проходження строкової військової служби Олег прийняв важливе рішення, яке визначило його подальший життєвий шлях – він уклав контракт зі Збройними Силами України. З 2013 по 2021 рік він служив у елітному підрозділі – батальйоні почесної варти Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Служба в цій особливій військовій частині, куди відбирають найкращих – мужніх, сильних духом та відданих, стала для Олега справжньою школою мужності та патріотизму. Паралельно з несенням служби, Олег дбав про свій інтелектуальний розвиток, заочно закінчивши військову кафедру Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини.
Його військова служба не обмежувалася парадними строями. З 2016 по 2018 рік Олег брав безпосередню участь в антитерористичній операції на сході України, де в складних бойових умовах проявив свою стійкість та вірність присязі. Повернувшись до цивільного життя у 2018 році, Олег працював майстром на Вільховатському млині, але поклик серця знову привів його до війська.
10 січня 2023 року Олег був мобілізований у Львові, де пройшов курс підвищення кваліфікації за напрямом «артилерія». Його знання та досвід швидко зробили його цінним кадром. Він воював на відповідальних Запорізькому та Донецькому напрямах, командував мінометною батареєю 117 окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Незважаючи на два поранення, після лікування та відновлення Олег знову і знову повертався на передову, демонструючи неймовірну силу духу та відданість своїм побратимам і Батьківщині.
6 вересня 2023 року на Запорізькому напрямку Олег отримав третє, цього разу важке, поранення внаслідок артилерійського обстрілу. Почався тривалий період лікування та реабілітації у Запорізькому, Дніпропетровському та Криворізьких госпіталях. Навіть у цей складний час Олег не залишався осторонь боротьби. Разом зі своїм батьком та групою однодумців він активно займався волонтерською діяльністю, передаючи на передову необхідні оснащені автомобілі для своїх бойових товаришів.
І знову Олег повернувся в стрій, адже священні слова Військової присяги для нього були вищими за все, навіть за власне життя. Його цілеспрямованість, відповідальність, гострий розум, чесність та незламне почуття справедливості робили його справжнім лідером. Він завжди підтримував побратимів, був взірцем мужності та професіоналізму для своїх підлеглих.
На жаль, 2 серпня 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новогродівка Покровського району Донецької області, внаслідок підступного удару керованих авіаційних бомб, лейтенант Хитрук Олег Сергійович загинув. Він був помічником начальника відділення об'єднаної вогневої підтримки військової частини А 4674. Олег був військовим за покликанням серця, і він віддав своє молоде життя за свободу та незалежність нашої країни. Йому назавжди залишиться 29 років…
У Олега залишилися люблячі батьки, вірна дружина та його сонечко – донечка Злата, а також брат. Поховали Героя у рідному селі Таужне, де його оплакували рідні, друзі, побратими та вся громада.
Історія Олега Хитрука – це яскравий приклад справжнього чоловіка, професійного військового, безстрашного воїна та гідного громадянина України. Це історія людини, яка свідомо обрала шлях захисту своєї Батьківщини за покликом свого патріотичного серця. У серцях земляків назавжди залишиться світла пам'ять про гідного сина України, який пожертвував найдорожчим – своїм життям заради нашої свободи.
Вічна пам’ять Воїну-Герою! Його подвиг ніколи не буде забутий.
