КОЛІСНИЧЕНКО РУСЛАН СТЕПАНОВИЧ
КОЛІСНИЧЕНКО
Руслан Степанович
(27.06.1974 – 16.02.2024)
У мальовничому селищі Завалля, що розкинулося на Голованівщині, 27 червня 1974 року народився Колісниченко Руслан Степанович – життєрадісний мрійник з великим серцем.
Руслан був взірцем скромності, доброти та чуйності, а ще люблячим чоловіком і турботливим батьком. Разом зі своєю дружиною Галиною вони виростили прекрасного сина Віталія – справжнього чоловіка, який розділив з батьком важкий, але почесний шлях захисника України, пліч-о-пліч борючись за її суверенітет.
Війна безжально ввірвалася в їхнє життя. Під час виконання бойового завдання Руслан Степанович зазнав важкого поранення. Здавалося б, після контузії та складної реабілітації потрібен був спокій, але його серце рвалося до побратимів, які чекали на нього на передовій. Його повернення надихало інших бійців, додавало їм стійкості та віри у перемогу.
Та жорстока доля невідворотно настигла його. 16 лютого 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Первомайське Покровського району Донецької області, ворожі снаряди та безпілотники обірвали життя мужнього захисника.
Його загибель – це непоправна втрата для родини, друзів, побратимів та всієї України. Руслан Степанович залишив по собі світлі спогади про свою доброту, мужність та незламний дух.
6 березня 2024 року рідне селище Завалля зустрічало свого Героя в останню путь. Там, де він народився і зростав, знайшов свій вічний спокій.
Світла пам'ять про Колісниченка Руслана Степановича назавжди залишиться в наших серцях. Його жертовність та відданість Батьківщині є прикладом для майбутніх поколінь. Вічна слава Герою!
