ОДНОРОЖЕНКО АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Однороженко Андрій Олександрович
04.12.1972 - 23.06.2023
Однороженко
Андрій Олександрович
04.12.1972 - 23.06.2023
Андрій Олександрович Однороженко... Його коріння міцно зросло в землі мальовничого села Таужне Заваллівської громади, що на Кіровоградщині. Там промайнули його безтурботні дитячі роки, перші шкільні знання він здобував у місцевій школі, а юнацькі мрії формувалися у стінах Заваллівської школи-інтернату. Після навчання юнака покликала армійська служба, де він загартував свій характер.
Повернувшись додому, Андрій одразу ж пов'язав свою долю з коханою, і Первомайськ став їхнім першим сімейним гніздечком, де народилася їхня радість – старша донечка. На жаль, сімейне щастя виявилося крихким, і їхні шляхи розійшлися.
Нову сторінку життя Андрій написав у селі Ставки на Вінниччині. Там він зустрів жінку, яка стала його вірною супутницею, і разом вони створили міцну родину, виховавши двох прекрасних дітей – доньку та сина, які стали сенсом його життя.
Згодом родина переїхала до тихого села Покровське Гайворонської громади. Андрій був працьовитою людиною, опанував різні професії, але де б він не працював, його завжди відзначали відповідальність та сумлінність. Останнім місцем його мирної праці стала Гайворонська школа № 3, де він був завгоспом.
Квітень 2023 року став чорною сторінкою в його житті – повномасштабна війна безжально вирвала Андрія з мирного життя. Він відклав свої господарські справи та без вагань взяв до рук зброю, ставши на захист рідної землі. Він мужньо ніс службу солдатом, стрільцем-помічником у складі механізованої роти військової частини А7285.
23 червня 2023 року у далекому селі Мукошин на Волині обірвалося життя відважного сина України, Андрія Олександровича Однороженка. Його серце перестало битися у боротьбі за нашу свободу.
Пішов з життя справжній патріот, світла людина та мужній Воїн, який до останнього подиху був вірним своєму обов'язку. Андрій був щирим, відкритим та доброзичливим, він палко вірив у Перемогу і наближав її своєю мужністю. Таким він назавжди залишиться у нашій пам'яті.
Поховали Героя на кладовищі рідного села Покровське, туди, де колись лунав його дитячий сміх.
Пам'ятаємо наших Героїв! Їхня жертовність – безцінна.
