Щодо несвоєчасного закриття зміни і формування щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів)
Щодо несвоєчасного закриття зміни і формування щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів)
Гайворонська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Пунктом 9 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій. Отже, діючим законодавством встановлений обов’язок щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Разом з тим, у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як надзвичайних та невідворотних подій, які об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, умови щодо настання відповідальності не виникають. Враховуючи вищевикладене повідомляємо, що у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину зобов’язані припинити реалізацію товарів (послуг) та покинути магазин (торговий зал). У випадку, якщо повітряна тривога тривала в проміжку часу, в якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, такий чек має бути створений на РРО/програмному РРО не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО/програмному РРО. Аналогічними дії суб’єкта господарювання можуть бути і при аварійному відключенні світла та неможливості створення щоденного фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту).
Електронний кабінет – зручний електронний сервіс Державної податкової служби
Гайворонська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області інформує. Одним із пріоритетних напрямів роботи ДПС в умовах воєнного стану залишається розвиток онлайн-сервісів для задоволення потреб платників та забезпечення електронної взаємодії з органами ДПС. Державна податкова служба продовжує цифровізацію та розвиток сучасних електронних сервісів для платників податків. Податкова активно працює над трансформацією та спрощенням процедур адміністрування податків, автоматизації процесів обліку та контролю, що дозволяє просто і комфортно отримувати електронні послуги, легко і зручно сплачувати податки. Взаємодія бізнесу та громадян з органами ДПС здійснюється за допомогою Електронного кабінету, де платники мають змогу подати звітність, сплатити податки, отримати доступ до необхідної інформації, звернутись до органів ДПС за допомогою листування тощо. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою : https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. Доступ до приватної частини Електронного кабінету надаєтся після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису. Функціонал Е-кабінету включає: - Кабінет для бізнесу; - Кабінет громадянина; - Кабінет особи-нерезидента; - Кабінет посадової особи ЦОВВ. Найпопулярнішими сервісами Електронного кабінету є: - Е-документ (подання звітності, заяв, сервісних запитів, листування з ДПС); - Аналітичні сервіси (доступ до інформації з систем електронного адміністрування); - Доступ до реєстрів (понад 12 реєстрів); - Сплата податків, QR-код для сплати; - Доступ до особистої інформації; - Е-кабінет громадянина. Перевагами Електронного кабінету є те, що він працює цілодобово, в режимі онлайн, безкоштовно, на персональному комп’ютері або смарт-пристрої без встановлення додаткового програмного забезпечення. Тож закликаємо платників користуватись Електронним кабінетом та впевнитись у перевагах дистанційного формату спілкування з податковими органами.
Чи можливо в ПРРО редагувати ціни?
Гайворонська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомляє. Редагування у програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) цін товарів здійснюється шляхом редагування номенклатури товарів. Користувачу необхідно перейти у меню «Довідники», обрати необхідний товар для редагування, натиснути на обраний товар лівою кнопкою миші або навпроти обраного товару натиснути на іконку для редагування у режимі налаштування та внести необхідні зміни. номенклатури» керівництва користувача ПРРО.
За якими ставками ПДФО оподатковуються доходи ФО – резидента, отримані від послідовного продажу протягом звітного податкового року двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення у вигляді часток (паю), які були отримані у спадщину?
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну): житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці); земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III залежно від її призначення; земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається. Абзацом першим п. 172.2 ст. 172 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом року: - першого продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення у вигляді частки (паю), отриманої у спадщину, – не оподатковується податком на доходи фізичних осіб; - другого продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення у вигляді частки (паю), отриманої у спадщину, – оподатковується за ставкою 5 відсотків.
Суб’єктам господарювання про застосування РРО/ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі у селі чи селищі
Гайворонська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області інформує, чи необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО ФОП – платникам ЄП другої – четвертої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села, селища в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік). Пунктом 1 Переліку визначено, що фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів). Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов: роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами; фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет; сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Постанови № 1336. Абзацом другим п. 2 Постанови № 1336 встановлено, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), визначених у п. 1 Переліку, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, становить 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів). Визначення понять у сфері торгівлі встановлюється Національним стандартом України, згідно якого торговельний об’єкт – це майновий комплекс, який займає окрему капітальну споруду або який розміщено в спеціально призначеному та обладнаному для торгівлі приміщенні іншої капітальної або некапітальної споруди та має приміщення для провадження торговельної діяльності. Торговельний об’єкт у роздрібній торгівлі призначений для організування продажу товарів кінцевим споживачам і надання їм торговельних послуг. Таким чином, якщо в торгівельному, розташованому на території села, селища, здійснюється торгівля підакцизними товарами, то у такому випадку усі суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у такому торгівельному об’єкті, зобов’язані використовувати РРО та/або ПРРО на загальних підставах.
