Про нюанси перебування ФОП на ІІ групі єдиного податку
Про нюанси перебування ФОП на ІІ групі єдиного податку
Гайворонська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області нагадує, що до платників єдиного податку другої групи належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність, зокрема, з надання послуг платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб та протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року. В разі порушення однієї з вищевказаних умов, платник позбавляється права перебувати на ІІ групі єдиного податку.
Про розрахунок МПЗ
Гайворонська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області нагадує, що МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування. Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими нормами ПКУ, в залежності від наявної (проведеної) нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки. За умови не проведення такої оцінки для розрахунку МПЗ застосовується нормативно грошова оцінка 1 гектара ріллі по області. У разі незгоди з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, платник податку має право у порядку, встановленому статтею 42 ПКУ, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми ПДФО, з наданням підтвердних документів.
Про роботу програмного РРО офлайн
Гайворонська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області нагадує користувачам програмних реєстраторів розрахункових операцій, що нормами Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ відновлено дію абзацу сьомого статті 5 цього Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зокрема, заборонено використання ПРРО в режимі офлайн без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу. Тож ПРРО працює в режимі офлайн лише в період, протягом якого відсутній зв’язок між ПРРО та фіскальним сервером ДПС.
Хто має обов'язок використовувати РРО/ПРРО
Гайворонська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області нагадує платникам податків, що обов’язок використання РРО/ПРРО всіма платниками єдиного податку ІІ-ІУ груп під час здійснення ними розрахункових операцій набрав чинності ще з 1 січня 2022 року. Наразі використання РРО/ПРРО є обов’язковим для : - ФОП ІІ-ІУ груп незалежно від виду діяльності та обсягу доходу - ФОП на загальній системі оподаткування. Виняток становлять, зокрема: - ФОП І групи; - ФОП, які приймають оплату виключно банківськими переказами на реквізити поточних рахунків, відкритих в установах банків. Фіскалізації також не підлягають розрахункові операції фізичних осіб, які продають на ринку текстиль, вживані речі, продукти власного підсобного господарства. Нагадуємо, що за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до всіх категорій платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (крім тих, які здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях або на територіях бойових дій) з 1 жовтня 2023 року застосовується відповідальність.
Який алгоритм дій для подання через Електронний кабінет заяв за формами № 1ДР та № 5ДР?
Для подання через меню «ЕК для громадян» Електронного кабінету облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Заява за ф. № 1ДР) та заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) необхідно: 1.Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, також через офіційний вебпортал ДПС. При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – idd.gov.ua (MobileID та BankID). Формування фізичними особами – платниками податків заяв за формами № 1ДР та № 5ДР здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) фізичної особи, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. 2.Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО). Форма 5ДР» та натиснути кнопку «Створити». Запропоновані форми заяв за ф. № 1ДР та № 5ДР заповнюються з використанням кнопки «Вибір з довідника». Для приєднання до заяв за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику податків необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми», який заповнюється наступним чином: - поля «Назва документу», «Номер документу», «Дата документу» заповнюються згідно з даними документа, що посвідчує особу або документа, який підтверджує зміни облікових даних; - у графі 2 «Найменування файлу документу» табличної частини за допомогою кнопки «Обзор» обирається відповідна сканована копія документа. При цьому кожен документ має буди збережено в окремому додатку (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 5МБ). 3. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти». При цьому платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, в електронному вигляді (останній рядок заяв за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР). 4.Натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП. 5.Натиснути кнопку «Відправити». Реєстраційний номер облікової картки платника податків надається протягом трьох робочих днів з дня подання фізичною особою заяви за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР до контролюючого органу. Для отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків необхідно особисто звернутися до податкового органу, який був самостійно обраний під час заповнення заяв за ф. № 1ДР або ф. № 5ДР та пред’явити паспорт з відміткою про місце реєстрації та, у разі необхідності, документ (витяг) про реєстрацію місця проживання/перебування. З рекомендаціями щодо подання заяв за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР через Електронний кабінет фізичні особи можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна/Фізичним особам/Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків через Електронний кабінет».
РРО/ПРРО: УКТ ЗЕД – один із обов’язкових реквізитів фіскального чека
Гайворонська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області нагадує, що відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов'язані: - проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. Відповідно до підпункту 14.1.145. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку. Згідно з пунктом 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів належать:- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;- рідини, що використовуються в електронних сигаретах;- пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;- електрична енергія. У деяких випадках суб’єктами господарювання проводяться розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО/ПРРО) для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Звертаємо увагу на необхідність відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі відображення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Про терміни зберігання ФОПами - платниками єдиного податку первинних документів
Гайворонська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області нагадує, що фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Такий облік може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. При цьому, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Пунктом 44.3 статті 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 статті 44 ПКУ, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше: 2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статтей 39 і 39 прим. 2 ПКУ; 1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються, зокрема, фізичними особами-підприємцями, у тому числі такими, що обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 ПКУ, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 пунктом 44.3 статті 44 ПКУ; 1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 пункту 44.3 статті 44 ПКУ; 1095 днів – для документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.
*
