Особливості відновлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
Особливості відновлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
У зв’язку з прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) інформуємо про особливості відновлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Так, застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону № 265 з 01.08.2023 відновлено стосовно суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор за порушення, вчинені до та під час воєнного стану. З 01.10.2023 застосування штрафних (фінансових) санкцій відновлено стосовно всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з повним скасуванням відповідальності за порушення, вчинені з 01.01.2022 по 30.09.2023 включно. Зазначене вище звільнення від відповідальності та/або її скасування, відповідно до норм Закону № 3219, не поширює свою дію на суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю підакцизними товарами або діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор. У зв’язку з наведеним вище ДПС звертає увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, до якого відноситься і Закон № 265, не тільки вбереже торговця від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а й стане надійним оберегом від перевірок, які проводить ДПС. Наголошуємо, що ДПС використовує виключно ризикорієнтовний підхід до організації та здійснення контрольно-перевірочних заходів та не проводить безпідставних перевірок платників податків. Разом з цим, ДПС акцентує увагу, що виконання вимог законодавства, напряму чи опосередковано пов’язаного із поповненням державної скарбниці, особливо під час воєнної агресії російської федерації проти України, є почесним та безкомпромісним обов’язком кожного громадянина нашої держави! Кожна сплачена копійка до державного бюджету гарантує: належне забезпечення наших воїнів, які виборюють право народу України бути вільним; своєчасні виплати тимчасово переміщеним особам та іншим соціально незахищеним групам населення; наближає нашу перемогу та гарантує розвиток України. Враховуючи викладене, ДПС сподівається на високий рівень правової свідомості суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання почесних обов’язків платника податків України.
До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку, які до 1 серпня 2023 року використовували особливості оподаткування! (були зареєстровані платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 2 відсотки)
З 1 серпня 2023 року у зв’язку з набранням чинності Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) скасовані особливості оподаткування, передбачені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Згідно з Кодексом (зі змінами, внесеними Законом № 3219) платники єдиного податку, які до 1 серпня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, повинні врахувати таке: 1.Вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 Кодексу для відповідної групи платників єдиного податку щодо кількості осіб, які перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, мають бути виконані до першого числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платник податку втратив право або самостійно відмовився від використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. 2. Обмеження, встановлені пунктами 291.5 та 291.51ст. 291 Кодексу для платників єдиного податку, мають бути виконані до першого числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платник податку втратив право або самостійно відмовився від використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. Наголошуємо, що фізичні особи – платники єдиного податку, які до 1 серпня 2023 року використовували особливості оподаткування – були зареєстровані платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 2 відсотки, повинні по 31 серпня 2023 року (включно) привести реєстраційні дані як фізичної особи – підприємця, так і платника єдиного податку у відповідність до вимог Кодексу з урахуванням відповідних обмежень, визначених Кодексом для відповідної групи платника єдиного податку, зокрема щодо видів господарської діяльності (згідно з КВЕД), які мають відповідати обраній групі платника єдиного податку.
Як оподатковується ПДФО та військовим збором дохід від продажу земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»?
Гайворонська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну): - житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці); - земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення; - земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину. Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається. При цьому, згідно з частиною першою ст. 121 Земельного кодексу встановлено норми безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: - а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара. Крім того, ст. 33 Земельного кодексу передбачено, що земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок. Відповідно до абзацу першого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину (абзац другий п. 172.2 ст. 172 ПКУ). Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину (абзац третій п. 172.2 ст. 172 ПКУ). Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац четвертий п. 172.2 ст. 172 ПКУ). Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою від продажу земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відс. та податком на доходи фізичних осіб від першого продажу за ставкою 5 відс, від другого та наступних продажів – 18 відсотків.
Реєстрація РРО/ПРРО в контролюючих органах – одна з умов дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» відновлено положення щодо відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), зокрема, з 1 жовтня 2023 року у разі встановлення контролюючими органами факту непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, будуть застосовуватись фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону. Умовою дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО є реєстрація РРО та/або ПРРО в контролюючому органі. Процедури реєстрації РРО/ПРРО встановлені порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 . ДПС пропонує до застосування безоплатне ПРРО від ДПС, функціонал якого відповідає законодавчим вимогам, а придбання, оновлення та застосування не потребує витрат та спеціальних навичок користувача. ПРРО від ДПС, як і всі інші ПРРО, підлягає реєстрації в контролюючому органі.
Чи дозволяється використовувати програмний РРО під час реалізації пального?
Гайворонська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (програмні РРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 1 статті 3 Закону № 265 використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Особливості відновлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
У зв’язку з прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) інформуємо про особливості відновлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Так, застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону № 265 з 01.08.2023 відновлено стосовно суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор за порушення, вчинені до та під час воєнного стану. З 01.10.2023 застосування штрафних (фінансових) санкцій відновлено стосовно всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з повним скасуванням відповідальності за порушення, вчинені з 01.01.2022 по 30.09.2023 включно. Зазначене вище звільнення від відповідальності та/або її скасування, відповідно до норм Закону № 3219, не поширює свою дію на суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю підакцизними товарами або діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор. У зв’язку з наведеним вище ДПС звертає увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, до якого відноситься і Закон № 265, не тільки вбереже торговця від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а й стане надійним оберегом від перевірок, які проводить ДПС. Наголошуємо, що ДПС використовує виключно ризикорієнтовний підхід до організації та здійснення контрольно-перевірочних заходів та не проводить безпідставних перевірок платників податків. Разом з цим, ДПС акцентує увагу, що виконання вимог законодавства, напряму чи опосередковано пов’язаного із поповненням державної скарбниці, особливо під час воєнної агресії російської федерації проти України, є почесним та безкомпромісним обов’язком кожного громадянина нашої держави! Кожна сплачена копійка до державного бюджету гарантує: належне забезпечення наших воїнів, які виборюють право народу України бути вільним; своєчасні виплати тимчасово переміщеним особам та іншим соціально незахищеним групам населення; наближає нашу перемогу та гарантує розвиток України. Враховуючи викладене, ДПС сподівається на високий рівень правової свідомості суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання почесних обов’язків платника податків України.
До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку, які до 1 серпня 2023 року використовували особливості оподаткування! (були зареєстровані платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 2 відсотки)
З 1 серпня 2023 року у зв’язку з набранням чинності Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) скасовані особливості оподаткування, передбачені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Згідно з Кодексом (зі змінами, внесеними Законом № 3219) платники єдиного податку, які до 1 серпня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, повинні врахувати таке: 1.Вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 Кодексу для відповідної групи платників єдиного податку щодо кількості осіб, які перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, мають бути виконані до першого числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платник податку втратив право або самостійно відмовився від використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. 2. Обмеження, встановлені пунктами 291.5 та 291.51ст. 291 Кодексу для платників єдиного податку, мають бути виконані до першого числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платник податку втратив право або самостійно відмовився від використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. Наголошуємо, що фізичні особи – платники єдиного податку, які до 1 серпня 2023 року використовували особливості оподаткування – були зареєстровані платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 2 відсотки, повинні по 31 серпня 2023 року (включно) привести реєстраційні дані як фізичної особи – підприємця, так і платника єдиного податку у відповідність до вимог Кодексу з урахуванням відповідних обмежень, визначених Кодексом для відповідної групи платника єдиного податку, зокрема щодо видів господарської діяльності (згідно з КВЕД), які мають відповідати обраній групі платника єдиного податку.
Як оподатковується ПДФО та військовим збором дохід від продажу земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»?
Гайворонська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну): - житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці); - земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення; - земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину. Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається. При цьому, згідно з частиною першою ст. 121 Земельного кодексу встановлено норми безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: - а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара. Крім того, ст. 33 Земельного кодексу передбачено, що земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок. Відповідно до абзацу першого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину (абзац другий п. 172.2 ст. 172 ПКУ). Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину (абзац третій п. 172.2 ст. 172 ПКУ). Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац четвертий п. 172.2 ст. 172 ПКУ). Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою від продажу земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відс. та податком на доходи фізичних осіб від першого продажу за ставкою 5 відс, від другого та наступних продажів – 18 відсотків.
Реєстрація РРО/ПРРО в контролюючих органах – одна з умов дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» відновлено положення щодо відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), зокрема, з 1 жовтня 2023 року у разі встановлення контролюючими органами факту непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, будуть застосовуватись фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону. Умовою дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО є реєстрація РРО та/або ПРРО в контролюючому органі. Процедури реєстрації РРО/ПРРО встановлені порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 . ДПС пропонує до застосування безоплатне ПРРО від ДПС, функціонал якого відповідає законодавчим вимогам, а придбання, оновлення та застосування не потребує витрат та спеціальних навичок користувача. ПРРО від ДПС, як і всі інші ПРРО, підлягає реєстрації в контролюючому органі.
Чи дозволяється використовувати програмний РРО під час реалізації пального?
Гайворонська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (програмні РРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 1 статті 3 Закону № 265 використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
