Відомості про об'єкти оподаткування форма № 20-ОПП
Відомості про об'єкти оподаткування форма № 20-ОПП
Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПКУ платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.Форму Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, визначено у додатку 10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588.При цьому відокремлені підрозділи юридичної особи подають інформацію про об’єкти оподаткування, що перебувають на їх балансі. Юридична особа інформує про всі об’єкти оподаткування, крім тих, відомості щодо яких надано до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи (пункт 8.2 розділу VIII Порядку № 1588).
Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (пункт 8.4 розділу VIII Порядку № 1588).Згідно з пунктом 117.1 статті 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.Отже, платник податків зобов’язаний подавати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. № 20-ОПП щоразу після реєстрації, створення чи відкриття нових об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.У разі виявлення порушень термінів подання кількох повідомлень за ф. № 20-ОПП, у тому числі під час документальної перевірки, накладається штраф за кожним таким фактом у розмірах, встановлених пунктом 117.1 статті 117 ПКУ.
Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно з вимогами Закону України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» із змінами та доповненнями, внесеними у зв’язку з прийняттям Закону України від 01.12.2020 №1017 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо ліберизації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосовуваних штрафних санкцій» суб’єкти господарювання, у тому числі ФОП II-IV груп єдиного податку, зобов’язані здійснювати розрахункові операції із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі-РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.Відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 року №894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» торговці, які проводять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис осіб (крім торговців фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або вигодованої продукції) з 1 січня 2023 року повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.Пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України встановлено, виключно законами визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, а значить відповідальність за них наступає лише у випадку, коли вона ними передбачена і є невідтворною.Порушення вимог одного нормативно-правового акту не може стати підставою для виключення відповідальності за порушення іншого, пов’язаного з ним.Враховуючи викладене, керуючись вимогами підпунктів 4.1.2 та 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України ДПС наголошує, що у платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону мають використовувати РРО, обов'язок забезпечити обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (виконані роботи, надані послуги):- не зникає через невиконання ними вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі-Закон №265);- не залежить від наявності або відсутності РРО або платіжного терміналу в приміщенні торгівельного об’єкту. Відповідальність за порушення такого обов'язку застосовується додатково до фінансових санкцій за порушення Закону №265.
Платникам єдиного податку про отримання ліцензії на продаж пива. Як отримати ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем платнику єдиного податку?
Гайворонська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області роз'яснює, підприємцям на спрощеній системі оподаткування з алкогольних напоїв можна торгувати лише пивом і столовим вином. Торгівля іншими видами алкоголю та сигаретами під забороною. Щоб продавати пиво, платникам єдиного податку потрібно отримати алкогольну ліцензію. Натомість для роздрібної торгівлі столовим вином така ліцензія не потрібна (абз. 20 ст. 15 ЗУ № 481, лист ДФС № 24600). У Кіровоградській області для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем необхідно звернутись до ГУ ДПС у області або до територіального Центру обслуговування платників. Щоб торгувати алкоголем у роздріб, потрібно зареєструвати коди КВЕД: 47.11, 47.25. Ці КВЕДи передбачають і торгівлю сигаретами, тому єдинникам при реєстрації цих кодів окремо треба дописати «крім торгівлі тютюновими виробами». Строк дії алкогольної ліцензії - один рік, після закінчення цього строку потрібно отримувати нову. Останній день торгівлі за ліцензією - день, який передує кінцевій даті, зазначеній у ліцензії.
Які документи слід подати для отримання ліцензії на торгівлю пивом?
Документи на отримання ліцензії на торгівлю пивом слід подавати за місцем, ведення діяльності. Якщо у платника кілька точок в одному місті, де планується торгувати пивом, потрібно отримати ліцензію на кожну з них, платити слід за кожну окремо. Перелік документів на отримання ліцензії на торгівлю пивом: заява про отримання ліцензії, складається у довільній формі; платіжне доручення про оплату ¼ вартості ліцензії на рік із відміткою банку про сплату. Зверніть увагу: ліцензія видається тільки за умови фактичного надходження коштів до бюджету. У заяві про отримання ліцензії зазначається: ПІБ підприємця та його РНОКПП (індивідуальний податковий номер); адреса, за якою ФОП перебуває на обліку, та адреса торговельної точки, площа і тип об’єкту торгівлі: магазин, кафе, кіоск тощо; назва ДПС за місцем торгівлі та податкова, де перебуваєте на обліку як ФОП; вид господарської діяльності: роздрібна торгівля алкогольними напоями; сума оплати за кількістю касових апаратів. Ліцензія реєструється на РРО, через який будете відпускати товар. Якщо касових апаратів у вас декілька, але відпускатимете алкоголь тільки через один, на нього і треба отримати ліцензію; строк дії ліцензії; підпис і печатка (за наявності). Додатково можуть знадобитися дані паспорта підприємця (обов’язково — якщо він відмовився від ІПН) і дані свідоцтва про право власності на приміщення або номер і строк дії договору оренди. У заяві також потрібно перерахувати всі РРО (книги обліку розрахункових операцій), які перебувають у місці торгівлі, та інформацію про них: реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), дату початку їх обліку у фіскальній службі; модель, виробника, заводський номер, дату виготовлення, реєстраційний номер РРО. Всі ці дані будуть відображатися в додатку до ліцензії. Подати документи на отримання ліцензії можна особисто або надіслати поштою рекомендованим листом. За платника заяву може подати і довірена особа, тоді у неї повинна бути нотаріально засвідчена довіреність на право представляти інтереси суб’єкта господарювання.
Чи передбачені штрафи за торгівлю пивом без ліцензії?
Гайворонська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області наголошує, що реалізовувати пиво без оформленої ліцензії - діяльність незаконна (частина 14 статті 15 ЗУ №481). Відтак, за здійснення торгових операцій (оптом чи вроздріб) без наявності ліцензії передбачено штраф, який складає 200% від вартості партії товару, але мінімум 17 000 грн. За торгівлю пивом через розрахункове обладнання, яке не зареєстровано у відповідності до процедури, штраф складе мінімум 10000 грн або 200% від реалізованої з допомогою касового обладнання продукції. За зберігання алкогольних напоїв в місцях зберігання, не внесених в реєстр, передбачена санкція в розмірі 100% від вартості товару, розміщеного на зберігання, але мінімум 17 000 грн.
Ліцензія на продаж
При продажу пива тільки відвідувачам власного ресторану, при якому працює броварня, необхідно придбати ліцензію на роздрібну торгівлю. Плата за таку ліцензію становить 8000 грн (у випадку торгівлі на території сіл і селищ – 500 грн) за кожний РРО. Така ліцензія видається на один рік. Якщо ж коло покупців пива не обмежується кінцевими споживачами, то доведеться придбати ліцензію на право оптової торгівлі. Вартість такої ліцензії 500 000 грн. на рік і видається вона строком на п’ять років. Але якщо суб’єкт господарювання не торгує більше ніякими алкогольними напоями, а пива варить не більше 3000 гектолітрів на рік – можна придбати ліцензію, яка коштує 30 000 грн. на рік. Обсяг виробництва розраховується з дня внесення плати за ліцензію до дня внесення наступного платежу.
До уваги платників ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, відмінне від земельної ділянки!
06 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050). Законом змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій). Згідно з Законом № 3050 Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)). Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій. Враховуючи зазначене, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.
Чи є базою нарахування ЄВ доходи, отримані ФО від продажу власного рухомого та нерухомого майна?
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є, зокрема, роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань). Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464). ФО, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, не віднесені Законом № 2464 до платників ЄВ. Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5). Слід зазначити, що дохід ФО від продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією № 5. Враховуючи зазначене вище, доходи, отримані ФО від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою нарахування ЄВ.
