ДЯЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ВІТАЛІЙОВИЧ
Дяченко Олександр Віталійович
(29.02.1968 – 10.09.2022)
Народився Олександр 29 лютого 1968 року у селі Могильному.
Закінчив 8 класів Могильненської середньої школи. Потім навчався у місті Києві на курсах трактористів.
Після навчання почав працювати в колгоспі. Був призваний до лав Радянської Армії. Строкову службу проходив у Німеччині, отримав звання сержанта.
Після служби в Армії повернувся до рідного села, одружився. Народився син Олександр. Хоча і не склалося подружнє життя, син жив з матір’ю в другій країні, але батько дуже любив сина і дуже пишався ним. Вони спілкувалися, батько приймав участь у його вихованні. Також і друга дружина Алла Іванівна мала гарні стосунки з молодшим Олександром.
З перших днів 2014 року Дяченко Олександр Віталійович служив в АТО в Донецькій області.
Був контужений, лікувався у Київському госпіталі, отримав ІІ групу інвалідності, а звідси - і проблеми зі здоров’ям: серце не витримувало таких навантажень, боліло від почуття несправедливості та віроломства колишнього «братського народу». Тому в перші дні війни 26 лютого Олександр пішов до лав ЗСУ. Спочатку проходив військові навчання на стрілка в м. Голованівську, потім – служба в частині, яка була розташована поблизу міста Кропивницького.
Хвороба прогресує, військовий госпіталь… Лікарі до останнього боролися за його життя, але 10 вересня 2022 року ОЛЕКСАНДРА ВІТАЛІЙОВИЧА ДЯЧЕНКА не стало.
Відійшов у вічність добрий друг, гарний, благородний, вдячний чоловік, турботливий батько, сміливий воїн, вірний син свого народу.
Похований в с. Могильне Заваллівської ТГ.
