У який термін необхідно сплатити податкове зобов’язання у разі несвоєчасного подання звітності?У який термін необхідно сплатити податкове зобов’язання у разі несвоєчасного подання звітності? Який термін сплати грошового зобов’язання (основного платеж
У який термін необхідно сплатити податкове зобов’язання у разі несвоєчасного подання звітності?
Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ст. 31 ПКУ).
Момент виникнення податкового обов’язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.
Суму податкового зобов’язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов’язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Отже, платник податків у разі подання звітності до граничного терміну сплати зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, не пізніше терміну сплати.
У разі подання звітності платником податків після граничного терміну сплати він зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до подання такої декларації, оскільки граничний термін сплати вже минув.
Який термін сплати грошового зобов’язання (основного платежу, штрафу), визначеного у ППР?
Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (ППР), якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
- завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розд. V ПКУ;
- заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
- завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розд. IV ПКУ;
- наявності помилок при визначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених ПКУ.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Без податкових наслідків можна продати легковий автомобіль один раз на рік
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що статтею 173 Податкового кодексу України визначені правила оподаткування операцій із продажу або обміну транспортних засобів.
Зокрема передбачено, що якщо фізична особа протягом року продає або обмінює один легковий автомобіль, мотоцикл чи мопед, такий дохід не оподатковується. У разі відсутності інших доходів, що підлягають обов’язковому оподаткуванню, подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи те потрібно.
Однак у разі продажу другого легкового автотранспорту протягом того ж року, дохід від такої операції вже підлягає оподаткуванню за ставкою – 5%.
Якщо ж особа продає третій і кожний наступний транспортний засіб, застосовується ставка податку – 18%.
Також такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5%.
Дохід від продажу або обміну легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається на основі ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (або міни), але не нижче середньоринкової вартості такого транспортного засобу або не нижче його оціночної, ринкової вартості (за вибором платника податку).
Таким чином, українці можуть один раз на рік продати легковий автомобіль без податкових наслідків, але кожна наступна угода вже підпадає під оподаткування.
Податкова знижка: за яких умов та за якими витратами можна отримати
Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує.
Податкова знижка – це можливість для офіційно працевлаштованих громадян повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Скористатися податковою знижкою можуть фізичні особи – резиденти України. Головна умова: платник ПДФО має отримувати офіційну заробітну плату, з якої утримується ПДФО.
Знижка дозволяє зменшити річний оподатковуваний дохід на суму витрат, понесених на купівлю певних товарів, робіт чи послуг у резидентів України.
Які витрати можна включити до податкової знижки
До податкової знижки можуть бути включені витрати на:
- освіту – оплату навчання у дитячих садках, школах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах (для себе або родичів першого ступеня споріднення);
- житло – сплату відсотків за іпотечним кредитом;
- медичні послуги – зокрема витрати на допоміжні репродуктивні технології;
- страхування – внески за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення;
- благодійність – пожертви неприбутковим організаціям (у межах 4% від річного оподатковуваного доходу).
Які документи необхідні
До податкової знижки включаються лише фактично понесені витрати, підтверджені документально. Платнику ПДФО необхідно мати:
- квитанції, фіскальні або товарні чеки;
- договори з надавачами послуг;
- прибуткові касові ордери.
У документах обов’язково повинні бути зазначені вартість товарів або послуг та дата їх придбання чи надання.
Як подати декларацію
Щоб отримати податкову знижку, необхідно:
- подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація), у якій зазначити підстави для отримання знижки та суми витрат. Декларація подається по 31 грудня (включно) року, що настає за звітним;
- надати копії підтвердних документів разом із декларацією. Оригінали документів потрібно зберігати протягом усього строку позовної давності;
- врахувати, що загальна сума податкової знижки не може перевищувати річний дохід, отриманий у вигляді заробітної плати;
- для окремих видів витрат можуть застосовуватися спеціальні обмеження, встановлені законодавством.
Варто пам’ятати, що право на податкову знижку діє лише протягом одного року. Якщо ви не скористалися ним до кінця року, що настає за звітним, таке право не переноситься на наступні податкові роки.
