ПЛАКСІЙ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
ПЛАКСІЙ
Сергій Миколайович
(23.02.1978 – 24.08.2024)
З глибоким сумом і світлою пам'яттю ми згадуємо Плаксія Сергія Миколайовича, мужнього воїна, люблячого батька, вірного друга та щиру людину, чиє життя трагічно обірвалося у боротьбі за свободу та незалежність України. Він народився 23 лютого 1978 року в затишному селищі Завалля, де пройшло його безтурботне дитинство, сповнене радістю перших відкриттів та заповітних мрій.
У період з 1984 по 1995 роки Сергій навчався у Заваллівській середній школі, де заклав міцний фундамент знань та зав'язав щирі дружні стосунки, які він проніс через усе своє життя. Він був старанним і відповідальним учнем, вирізнявся доброзичливістю, ввічливістю та вихованістю. Його поважали однокласники за його товариськість, а вчителі цінували його старанність та активну участь у шкільному житті. Сергій охоче долучався до культурно-масових заходів, завжди був у центрі подій, заряджаючи всіх своїм життєлюбством.
Активний і життєрадісний, чуйний і працьовитий – саме таким Сергія пам’ятають його однокласники, друзі, сусіди та рідні. Він умів знаходити спільну мову з кожним, його щира посмішка та добре слово завжди піднімали настрій оточуючим.
У 1996 році Сергій віддав свій громадянський обов'язок, пройшовши військову строкову службу. Створивши власну родину, у 1999 році він одружився, а вже наступного, 2000 року, став щасливим батьком сина, якого з гордістю назвав на свою честь – Сергієм. Рідні з особливою теплотою згадують безмежну любов Сергія Миколайовича до свого сина. Увесь свій вільний час він присвячував йому, стаючи не лише батьком, а й найкращим другом. Сергій також мав щиру пристрасть до риболовлі, яка приносила йому спокій та радість, а коло його друзів та знайомих було широким, адже він легко знаходив спільну мову з людьми.
Трудове життя Сергія Миколайовича було пов'язане із Заваллівським графіткомбінатом, де він щоденно сумлінно працював, вкладаючи у свою роботу не лише сили, а й частинку своєї душі.
Коли над Україною нависла загроза повномасштабного вторгнення, Сергій, як справжній патріот, не зміг залишатися осторонь. У березні 2023 року він був призваний до лав Збройних Сил України та став на захист рідної землі у складі 41 окремої механізованої бригади, обійнявши посаду командира міномета. Зі зброєю в руках, вірний син своєї землі мужньо боронив незалежність України у найгарячіших точках фронту. Він воював на Донеччині, стримував ворога під Куп’янськом та Часовим Яром, відстоював українські позиції на інших небезпечних напрямках.
Рідні з тривогою та молитвою слідкували за його бойовим шляхом. Не раз Сергій дивився смерті в очі, виконуючи складні бойові завдання. Ніхто не знав, яка трагічна доля була йому уготована.
24 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання в районі села Калинів Курської області, мужній захисник України Плаксій Сергій Миколайович загинув внаслідок підступного артилерійського обстрілу.
30 вересня 2024 року рідне Завалля знову зустрічало свого сина, але вже навіки. З усіма військовими почестями Героя провели в останню путь. Його поховали на рідній землі, яка назавжди збереже пам'ять про свого відважного сина.
Герої живуть доти, доки їх пам’ятають. Світла пам'ять Плаксію Сергію Миколайовичу! Його подвиг, його мужність та його жертовність назавжди залишаться в наших серцях.
